ГОЛОВНИЙ ПІДРОЗДІЛ ЦЕНТРУ

Стаціонарна психіатрична допомога є важливою складовою системи охорони психічного здоров’я, забезпечуючи комплексне лікування, реабілітацію та соціальну адаптацію пацієнтів із психічними та поведінковими розладами.

У стінах стаціонарних відділень надається спеціалізована медична допомога, що включає як психіатричне, так і психосоматичне лікування.

Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я обслуговує населення області, маючи визначений радіус медичного забезпечення. Загальний ліжковий фонд закладу становить 1030 місць, що дозволяє надавати необхідний обсяг стаціонарної допомоги для різних категорій пацієнтів. До складу психіатричного центру входять приймальне відділення, спеціалізовані лікувально-діагностичні підрозділи та допоміжні служби.

Структура стаціонарної допомоги передбачає поділ лікувальних відділень залежно від віку, статі, стадії та перебігу психічного захворювання, нозологічної специфіки психічних розладів, а також відповідно до завдань і функцій, визначених органами охорони здоров’я.

Відділення поділяються на загальнопсихіатричні та спеціалізовані. До загальнопсихіатричних відділень входять підрозділи для дорослих і дітей, чоловіків і жінок. Спеціалізовані відділення включають геронтопсихіатричні, кризові, реабілітаційні, психосоціальної реабілітації, соматопсихіатричні, епілептологічні, для лікування первинного психотичного епізоду, відділення судово-психіатричної експертизи, примусового лікування, інфекційні, туберкульозні, психосоматичні.

У більшості відділень передбачено роздільне перебування чоловіків і жінок, проте в деяких випадках організовується спільне лікування. Лікування в стаціонарі включає медикаментозну терапію, психотерапевтичну підтримку, фізіотерапевтичні методи, а також соціальну та професійну реабілітацію. Лікар-психіатр визначає індивідуальний режим перебування пацієнта, враховуючи стан його психічного та соматичного здоров’я. Залежно від цього можуть бути призначені різні режими лікування: обмежувальний, диференційованого спостереження, відкритий, напівстаціонарний (денний стаціонар) або часткової госпіталізації. Всі призначення фіксуються у медичній документації та періодично переглядаються відповідно до динаміки стану пацієнта.

Розміщення пацієнтів у палатах здійснюється з урахуванням їхнього психоемоційного стану. Для запобігання можливим ризикам під час психомоторного збудження або в разі суїцидальної поведінки, агресії чи інших небезпечних проявів, пересування пацієнтів може бути частково обмежене. Такий підхід сприяє створенню безпечного середовища для всіх осіб, які перебувають у стаціонарі, та забезпечує ефективний контроль за їхнім станом.

Завдяки міждисциплінарному підходу, використанню сучасних методів лікування та реабілітації, персонал стаціонарного відділення працює над поліпшенням якості життя пацієнтів, допомагаючи їм поступово адаптуватися до соціального середовища та відновлювати втрачені навички.