ЗАПОБІГАННЯ ВИЯВЛЕННЯ КОРУПЦІЇ

Чек-лист №1  Як виявити корупціогенні фактори у проектах актів.

Ось структурований та відформатований текст із чіткими розділами, виділеними жирним шрифтом та курсивом для зручності сприйняття. Усі пункти одного стилю.

1. Нечітке визначення завдань, форм діяльності та відповідальності

Індикатори:

• невизначеність змісту службової діяльності та обов’язків;
• неможливість установлення конкретної відповідальної особи за визначені в акті форми управлінських рішень.

Можливі наслідки:

• перевищення встановлених повноважень;
• довільний підбір форм діяльності на виконання встановлених завдань.

2. Створення невиправданих перешкод у реалізації прав чи інтересів особи

Індикатори:

• створення без достатнього обґрунтування обмежень у доступі до установи чи посадової особи (незручний графік роботи, прийому, обмежений вхід);
• зменшення рівня прозорості та відкритості в діяльності органу;
• невикористання можливостей надання послуг онлайн, автоматизованого керування чергою, штучне створення черг;
• розміщення на великій відстані окремих елементів надання єдиної послуги;
• довільне право вимагати від фізичних осіб додаткові документи, відомості чи інформацію, не передбачені законодавством;
• відсутність або необґрунтоване обмеження доступу до інформації щодо процедури надання послуги;
• запровадження правил і процедур, яких об’єктивно неможливо дотримуватися (наприклад, вимога документів кількарічної давнини, коли обов’язку їх зберігати не було);
• вимога подавати інформацію, до якої орган уже має доступ (дані реєстрів, кадастрів, електронних баз).

Відсутність чіткого переліку документів дає можливість службовцям вимагати їх на власний розсуд → створює підстави для спонукання до надання неправомірної вигоди.

• надання переваг окремим фізичним або юридичним особам при прийнятті рішень;
• призначення на посаду без дотримання конкурсних процедур (якщо посада передбачає конкурс);
• присвоєння рангів, спеціальних звань без дотримання встановлених процедур або відсутність зрозумілого алгоритму;
• призначення окремим працівникам виплат, на які вони не мають права;
• застосування винятків з антикорупційних вимог, заборон та обмежень до певної категорії осіб.

Особливо поширені у кадрових актах.

Можливі наслідки:

• створення умов для отримання неправомірної вигоди особами, відповідальними за прийняття рішень;
• призначення поза конкурсом через конфлікт інтересів або хабар;
• призначення без спеціальної перевірки (порушення Закону).

4. Використання оціночних, невизначених словесних конструкцій, що спричиняють суб’єктивність рішень

Індикатори:

• формулювання, які унеможливлюють прогнозування алгоритму прийняття рішень: «має право визначити/вимагати», «може», «іншими вимогами», «певні умови», «додатково», «іншими нормативно-правовими актами», «тощо» тощо;
• оціночні категорії, що допускають суб’єктивну оцінку: «ефективне вжиття заходів», «відповідні вимоги», «достатня інформація», «у разі необхідності», «серйозні економічні проблеми», «суттєвий вплив», «значні порушення», «несуттєві зміни» тощо.

Особливо характерно для актів з основної діяльності та адміністративно-господарських питань.

Можливі наслідки: Суб’єктивні та упереджені висновки, корупційні ризики через довільне тлумачення.

5. Прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів

Індикатори:

• встановлення премій, надбавок, виплат, відпусток тощо в умовах реального конфлікту інтересів (стосовно себе, близьких осіб чи інших пов’язаних осіб);
• відсутність альтернативи та покладення функцій на єдину посадову особу (неможливість уникнути конфлікту інтересів);
• призначення на посади прямого підпорядкування близьких осіб або інших осіб, щодо яких є приватний інтерес;
• прийняття адміністративно-господарських рішень стосовно контрагентів/партнерів в умовах конфлікту інтересів.

Характерно для адміністративно-господарських та кадрових актів.

6. Недостатня прозорість контрольно-наглядових повноважень

Індикатори:

• відсутність детального алгоритму проведення перевірок та переліку об’єктів перевірки;
• невизначеність меж прийняття рішень за результатами контролю;
• можливість необґрунтованого планування перевірок у незручний час/спосіб;
• відсутність автоматизованого розподілу завдань з контролю;
• відсутність механізму ротації працівників, які здійснюють контрольно-наглядові функції.

Найчастіше зустрічається в актах з основної діяльності.

8. Корупційні вразливості процедур публічних закупівель

Індикатори:

• невиправдані дискреційні повноваження посадових осіб під час закупівель;
• юридична невизначеність обов’язків осіб, відповідальних за організацію закупівель та договірну роботу.

Можливі наслідки:

• уникнення застосування електронного каталогу та укладання договорів із заздалегідь обраним постачальником;
• корупційні зловживання під час планування закупівель та формування потреби;
• штучне завищення обсягів та очікуваної вартості закупівлі.

Як цього уникнути та як це виправити (рекомендації)

1. Перед початком розробки організаційно-розпорядчого документа обов’язково перевірити його на відповідність чинному законодавству.
2. Уникати оцінних понять, нечітких формулювань та положень, які можуть довільно тлумачитися.
3. Проаналізувати, чи створює проект підвищений ризик виникнення конфлікту інтересів.

Цей чек-лист допоможе системно виявляти та усувати найбільш типові корупціогенні фактори ще на стадії підготовки проєктів актів.